Перейти до основного вмісту

Наукова школа

Притула Анатолій Михайлович

Вчене звання
Кандидат юридичних наук
Тема дисертації
Кримінально-правова охорона виключної (морської) економічної зони України
Спеціальність
12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право.
Рік захисту
2010
Анотація
Дисертація присвячена актуальній проблемі забезпечення режиму кримінально-правової охорони виключної економічної зони України. Інститут охорони виключної (морської) економічної зони розглядається як форма реалізації суверенних прав прибережної держави на захист від транснаціональних злочинів. Характеристика суверенних прав держави обмежена правом на забезпечення безпеки виключної (морської) економічної зони та морської (підводної) культурної спадщини. У дисертації стверджується, що безпека (стан захищеності від загроз, стан захищеності живих та неживих натуральних ресурсів, мінеральних ресурсів, енергії, що виробляється у межах зони з вітру, води, течії, штучних споруд) виключної (морської) економічної зони та морської (підводної) культурної спадщини має бути визнаною об’єктом кримінально-правової охорони виключної (морської) економічної зони України. Надано пропозиції щодо вдосконалення діючого кримінального законодавства.

Дмитрук Михайло Михайлович

Вчене звання
Кандидат юридичних наук
Тема дисертації
Категорія проступку у кримінально-правовій доктрині
Спеціальність
12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право.
Рік захисту
2012
Анотація
В дисертації на підставі аналізу критеріїв розмежування злочинів з іншими видами правопорушень, вивчення історії диференціації кримінального діяння досліджено ознаки та правову природу категорії проступку у кримінально-правовій доктрині України. До кримінальних проступків пропонується відносити дві пов'язані підсистеми діянь: неуправлінські проступки та злочини невеликої тяжкості загальнокримінальної спрямованості (перша підсистема діянь), а також злочини невеликої тяжкості та окремі злочини середньої тяжкості, які охоплюють ознаки інших правопорушень (друга підсистема діянь). Виявлено існування подібних об'єктивних та суб'єктивних ознак в указаних підсистемах діянь, які пропонується трансформувати у кримінальні проступки. Першій підсистемі діяння притаманний прямий причинний зв'язок, чітко визначений злочинний наслідок. Другій підсистемі діянь притаманне охоплення окремими складами злочинів невеликої та середньої тяжкості ознак інших правопорушень, що обумовлює притаманність таких ознак, як: «змішана» протиправність або бланкетний спосіб вираження кримінальної протиправності, «змішана» форма вини. Розроблено пропозиції щодо можливого способу впровадження кримінального проступку в кримінальне законодавство України. Зазначається, що найбільш оптимальним способом впровадження кримінального проступку є поділ в єдиному законодавчому акті кримінального правопорушення на кримінальні проступки та злочини. Запропоновано такі критерії розмежування кримінального проступку та злочину як ступінь суспільної небезпеки, а також вид та міра покарання. На підставі виділених критеріїв пропонується орієнтовна система діянь, які можуть бути трансформовані у кримінальні проступки.

Козаченко Олександр Васильович

Вчене звання
Доктор юридичних наук
Тема дисертації
Кримінально-правові заходи в Україні: культуро-антропологічна концепція
Спеціальність
12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально- виконавче право.
Рік захисту
2012
Анотація
Дисертацію присвячено дослідженню кримінально-правових заходів як системи прийомів і способів примусового та реабілітаційно- заохочувального впливу держави на кримінальні практики, правомірну поведінку, детерміновані культурним середовищем, яке існує в конкретно-історичних умовах. Обгрунтовано доцільність і необхідність використання культуро-антропологічної методології в процесі дослідження кримінально-правових заходів, їх генезису, функціонування і практики застосування. Додатково аргументовано необхідність дослідження феномену права на засадах абсолютизації генетичного взаємозв'язку з культурою. Систематизовано концептуальні ідеї щодо суттєвих та змістовних характеристик системи кримінально-правових заходів. Визначено історично обумовлену, доктринально виважену, функціонально вивірену та практично доцільну можливість використання уніфікованого поняття «кримінально-правові заходи». Охарактеризовано об'єктивні та суб'єктивні змістовні властивості як кримінально-правових заходів у цілому, так і окремих їх видів. Досліджено історичні витоки кримінально- правового регулювання відносин, що виникають у процесі застосування кримінально-правових заходів, визначено основні етапи формування кримінального права на українських землях та суттєві властивості, які визначають особливості українського пеналізаційного (депеналізаційного) процесу. Установлено культуро-антропологічні властивості функцій кримінально-правових заходів, проаналізовано суттєві ознаки та структурні елементи окремих видів функцій, які реалізуються у процесі застосування кримінально-правових заходів. Уточнено публічно-правові засади застосування кримінально-правових заходів з позиції застосування культуро-антропологічної методології. На підставі виокремлення основних та додаткових видів розроблено та запропоновано до використання алгоритм застосування системи кримінально-правових заходів.

Макаренко Анастасія Сергіївна

Вчене звання
Кандидат юридичних наук
Тема дисертації
Суддівський розсуд при призначенні покарання в Україні
Спеціальність
12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право.
Рік захисту
2012
Анотація
Дисертація присвячена дослідженню проблематики суддівського розсуду при призначенні покарання в Україні. Вивчено правову природу суддівського розсуду на етапі призначення покарання та генезис доктрини суддівського розсуду в історії кримінально-правових учень. З'ясовано підстави суддівського розсуду при призначенні покарання як нормативну основу його здійснення, надано класифікацію такого розсуду. Проаналізовано характеристику суддівського розсуду крізь призму видів правової поведінки. Особливу увагу приділено дослідженню інституту призначення покарання в аспекті співвідношення формальних і дискреційних засад, досліджено питання обмеження суддівського розсуду неправовими факторами. На підставі ґрунтовного дослідження кримінального закону, його доктрини та практики застосування запропоновано власні аргументовані пропозиції щодо внесення змін до чинного КК України.

Орловська Наталія Анатоліївна

Вчене звання
Доктор юридичних наук
Тема дисертації
Санкції кримінально-правових норм: засади та принципи формування
Спеціальність
12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально- виконавче право.
Рік захисту
2012
Анотація
Дисертація містить авторську концепцію засад та принципів формування санкцій кримінально-правових норм. Надається визначення кримінально-правової санкції, аналізуються її сутність, правова природа та змістовні характеристики. Представлено аналіз санкцій норм КК України з урахуванням виокремлення примусових та заохочувальних санкцій; надається стисла характеристика санкцій у контексті процесів соціальної взаємодії. Пропонується методологічний підхід до аналізу засад та принципів формування санкцій, який передбачає використання сучасного методологічного контексту правової науки. Обґрунтовується теза про те, що засади формування кримінально- правових санкцій можуть бути представлені у вигляді сукупності, елементи якої є певним чином упорядкованими. Наскрізній для цієї сукупності понятійний контекст пов'язаний з категорією справедливості й проблематикою цінностей та оцінок у сфері кримінального права. Виокремлюються засади формування санкцій на макрорівні (граничні та безпосередні) та засади побудови санкцій норм кримінального закону. Формується бачення обґрунтування кримінально-правових санкцій у контексті безпосередньо-практичних форм правової активності та на рівні системної організації кримінального закону. Пропонується аналіз обґрунтування санкцій норм Загальної та Особливої частин КК України із виокремленням базових проблемних аспектів та шляхів усунення недоліків у цій сфері. Визначається та обґрунтовується трирівневий підхід до принципів формування санкцій кримінально-правових норм, який включає загальні, особливі та специфічні принципи. Надається авторське бачення концептуальних аспектів побудови санкцій норм Загальної та Особливої частин КК України із формулюванням відповідних пропозицій щодо удосконалення нормативних конструкцій норм КК України.

Мирошниченко Наталія Михайлівна

Вчене звання
Кандидат юридичних наук
Тема дисертації
Вікова осудність у кримінально-правовій доктрині України
Спеціальність
12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право.
Рік захисту
2013
Анотація
Дисертація присвячена концептуальним питанням категорії «вікова осудність» неповнолітніх у кримінально-правовій доктрині України і зарубіжних країн.
На підставі аналізу наукової літератури та законодавств зарубіжних країн пропонується визначення поняття вікової осудності у діючому кримінальному законодавстві України. Визначається місце вікової осудності серед інших інститутів кримінального права.
Пропонується формула вікової осудності, яка складається з соціально-психологічного та юридичного критеріїв, останній складається із вольової та інтелектуальної ознаки.
Для всебічного дослідження категорії «вікова осудність» аналізуються поняття віку кримінальної відповідальності та осудності. Встановлюються правові наслідки вікової осудності.
Вносяться пропозиції щодо вдосконалення норм Кримінального кодексу України стосовно особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх осіб, а саме пропонується закріпити положення про неповнолітніх осіб, які відстають у психічному розвитку, що не пов’язано з психічними захворюваннями чи розладами

Поліщук Олена Миколаївна

Вчене звання
Кандидат юридичних наук
Тема дисертації
Приватноправові засади в кримінальному праві України: концептуальні аспекти
Спеціальність
12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право.
Рік захисту
2013
Анотація
Дисертація є комплексним дослідженням концептуальних аспектів приватноправових засад у кримінальному праві України. Приватноправові засади визначено як диспозитивний режим кримінально-правового регулювання, що містить у собі: принцип диспозитивності, диспозитивний метод правового регулювання та диспозитивну норму. Здійснено класифікацію диспозитивності в кримінальному праві. На підставі аналізу чинного кримінального законодавства визначено види та перелік диспозитивних кримінально-правових норм, а також види диспозитивних кримінально- правових відносин. Примирення як підставу для звільнення від кримінальної відповідальності запропоновано поширити на кримінальні проступки, повторні злочини невеликої тяжкості та на вперше вчинені злочини середньої тяжкості проти фізичної або юридичної особи приватного права. Інститут приватного кримінального переслідування визначено як такий, що має бути відображений у нормах КК України. На підставі дослідження законодавства кримінального циклу, доктрини та практики застосування кримінального законодавства запропоновано законопроект щодо внесення змін до чинного КК України.

Гусак Оксана Анатоліївна

Вчене звання
Кандидат юридичних наук
Тема дисертації
Кримінально-правова характеристика доведення до самогубства
Спеціальність
12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право.
Рік захисту
2014
Анотація
Дисертацію присвячено дослідженню проблем кримінальної відповідальності за доведення до самогубства. Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки цього злочину. З нової точки зору визначено коло осіб, які є потерпілими від злочину, передбаченого статтею 120 КК України. Досліджено та аргументовано формальну конструкцію складу доведення до самогубства. Уточнено і по-новому сформульовано зміст і ознаки термінів, що характеризують об'єктивну сторону складу злочину як суспільно небезпечне діяння: жорстоке поводження, шантаж, примус до протиправних дій, систематичне приниження людської гідності. Зроблено висновок, що суб'єктивна сторона складу злочину, зазначеного у статті 120 КК України, характеризується умисною формою вини. Проаналізовано проблемні питання співвідношення доведення до самогубства із суміжними складами злочинів. Запропоновано внесення змін до Кримінального кодексу України з метою його удосконалення. Доведено необхідність введення кваліфікованого складу доведення до самогубства, який передбачав би кримінальну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 120 КК України, вчинених з корисливих мотивів, а також службовою особою, яка на виконання злочинної мети використовує своє службове становище.

Оцяця Анастасія Сергіїіна

Вчене звання
Кандидат юридичних наук
Тема дисертації
Охоронна функція кримінального права України: концептуальні основи
Спеціальність
12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право.
Рік захисту
2014
Анотація
Дисертація присвячена концептуальним питанням явища «охоронна функція кримінального права» у кримінально-правовій доктрині України. На підставі аналізу наукової літератури та законодавств зарубіжних країн пропонується визначення поняття охоронної функції кримінального права. Визначається місце охоронної функції кримінального права серед інших функцій кримінального права. Досліджуються історичні передумови виникнення і розвитку кримінально-правової заборони. Для всебічного дослідження явища «охоронна функція кримінального права» аналізуються поняття «задача» та «ціль» кримінального права і встановлюється взаємозалежність даних категорій. Досліджується динаміка охоронної функції кримінального права, показники динаміки кримінального законодавства. Запропоновано розуміння сталого розвитку охоронної функції кримінального права. Вносяться пропозиції щодо вдосконалення норм КК України, а саме: закріплення нової структурної частини КК України – преамбули, яка б слугувала правовим фільтром для несистемних, непотрібних змін до КК України, які не відповідають розвитку суспільства.

Ободовський Олександр Васильович

Вчене звання
Кандидат юридичних наук
Тема дисертації
Триваючі злочини у кримінальному праві України
Спеціальність
12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право.
Рік захисту
2015
Анотація
Дисертація є комплексним дослідженням триваючих злочинів у кримінальному праві України. Розглянуто історію триваючих злочинів і сучасний стан дослідженості відповідної теми. Визначено ознаки триваючого злочину, які розділено на загальні і спеціальні (особливі). Визначено перелік триваючих злочинів за чинним КК України і здійснено їх класифікацію. Встановлено особливості початку та закінчення триваючих злочинних діянь, з'ясовано місце триваючих злочинів у системі інститутів кримінального права, досліджено співвідношення триваючих злочинів із суміжними поняттями. Проаналізовано вплив тривалості триваючих злочинів на ступінь їх суспільної небезпечності. Досліджено значення ознак триваючого злочину при застосуванні до осіб, що вчинили відповідні діяння, закону про кримінальну відповідальність і закону про амністію. З метою вдосконалення порядку застосування норм законодавства щодо триваючих злочинів та інших злочинів, які мають тривалий характер, сформульовано пропозиції про внесення змін до КК України та Закону України «Про застосування амністії в Україні».